Поради батькам

 
Чи можна карати дітей?


      Покарання дитини –це одна з найбільш серйозних проблем у сімейній педагогіці. Наведемо основні принципи, порушення яких часто призводить до появи неслухняних і примхливих дітей, які затьмарюють радість материнства.

     Поки дитина ще мала, визначте для неї основні «не можна»: не можна підходити до плити, залазити на вікно, відчиняти двері , хто б не подзвонив та інші. З них викресліть вимоги, які залежать цілком від вас. Наприклад, заклейте або загородіть меблями розетки, закрийте щілини на балконі, поставте гачки на двері і вікна так, щоб маля не дотяглося, предмети, які б’ються, переставте на верхні полиці…

     Ваші вимоги повинні бути незмінними. Дитина знає: не можна висуватися з вікна. Їй важко зрозуміти, чому батьки, проводжаючи гостей, ставлять її на підвіконня і змушують «помахати ручкою».

     Не можна карати дитину за те, що ви робите самі. І дорослий може розбити чашку, щось пролити або зіпсувати. Як можна говорити про шкоду паління , якщо обидва батьки «димлять» безперестану?

    Робіть послаблення на вік малюка. Жоден дорослий не проллє на себе кашу. Коли-небудь дитина обов’язково навчиться їсти охайно, а поки скористайтеся фартухом і не робіть трагедії через забруднені сорочки.

    Ніколи не ображайте дітей. От що пише про це американський дитячий психолог Х.Дж.Джайнотт: «Коли дитині весь час повторюють: «Який ти незграбний !» - вона може в перший раз відповісти: «Зовсім ні!» Але, загалом, діти прислухаються до думки батьків, і зрештою дитина й сама повірить, що незграбна. Упаде, наприклад, малюк під час гри і сам собі скаже: «Який ти незграбний!». Потім дитина почне уникати рухливих ігор, які вимагають спритності, тому що відтепер вона впевнена у своїй неповороткості.

    Коли батьки повторюють дитині, що вона нерозумна, нездібна, зрештою вона цьому повірить. Тоді вона й зовсім переста- не проявляти в присутності людей свої розумові здібності, думаючи, що цим уникне небажаних порівнянь, врятується від глузувань і покарання.

     Вона рада, коли їй дадуть спокій. Її девізом стає : «Не намагайся зовсім, і невдач не буде!»
Як відповідати на дитячі запитання

Шановні батьки!

   Сподіваємось, що наші поради стануть у нагоді під час спілкування з Вашими дітками!

Ставтеся до запитань дитини з повагою, не відсторонюйтесь від них. Уважно слухайте дитяче запитання, намагайтеся зрозуміти, що зацікавило дитину в тому чи іншому предметі, явищі, про яке вона запитує.
Давайте стислі, доступні для дитини-дошкільника відповіді, не вживайте складних для розуміння слів, мовленнєвих зворотів.
Відповідь повинна не лише збагатити дитину новими знаннями, а сприяти подальшим роздумам, спостереженням.
Заохочуйте самостійну розумову діяльність дитини, відповідаючи на її запитання зустрічним: «А ти як уважаєш?»
Відповідаючи на запитання дитини, намагайтеся залучити її до спостереження за навколишньою дійсністю, читання, розгляду ілюстративного матеріалу
Даючи відповідь на запитання дитини, впливайте на її почуття, виховуйте гуманізм, чутливість, тактовність до оточуючих.
Якщо відповідь на запитання дитини передбачає повідомлення знань, що недоступні для її розуміння, не бійтеся зауважити: «Дещо ти зараз не можеш осягнути, але коли підростеш, більше дізнаєшся і сам зможеш дати відповідь на це запитання».


 

ВИХОВАННЯ ДИТИНИ

 

         Виховання дитини - є головним та першочерговим завданням батьків. Нехтувати і відкладати це завдання – по-перше ризик у майбутньому втратити свою дитину взагалі (подивіться на безліч проблем сучасної молоді), а по-друге придивіться уважніше до своєї дитини під час її “капризів” - дитина сама дуже сильно страждає від них !!!!!
 
         Як виховати дитину незалежною особистістю, цілеспрямованою та просто доброзичливою людиною?
         Всі батьки та педагоги знають, що діти краще всього вчаться на чужому прикладі. І в першу чергу таким прикладом служать самі батьки. Тобто, якщо батько каже синові: «Мий руки перед їжею», а сам, приходячи з роботи, цього не робить, то, скільки б малюка не лаяли, у нього завжди буде підсвідоме прагнення чинити так, як батько. Виникає конфлікт у вихованні - невідповідність необхідного і дійсного. І ця невідповідність буде народжувати непорозуміння і опір.
     Звичайно ж, в кожній конкретній сім'ї є свої уявлення про виховання дітей. Але цікаво подивитися, які практики виховання існують. Ось десять заповідей виховання дитини з «Домашньої енциклопедії». Це досить цікаві, прості думки, пропонуємо і вам звернути на них увагу.

 

10 заповідей виховання дитини. Батькам на замітку !

 

 

1. Не чекайте, що Ваша дитина буде такою самою, як Ви. Або - як Ви хочете. Виховання має допомогти Дитині стати не Вами, а собою.

 

2. Не вимагайте від дитини плати за все, що Ви робите для неї. Ви дали своїй дитині життя, як вона може віддячити Вам? Вона дасть життя іншій людині, та - наступній: це і є нескінченний закон вдячності.

 

3. У процесі виховання дитини не зганяйте на дитині свій поганий настрій, щоб у старості не їсти гіркий хліб, бо що посієш, те й пожнеш.

 

4. Не ставтеся до проблем Вашої дитини зверхньо: для дитини її проблеми не менш тяжкі ніж Вам Ваші.

 

5. Не принижуйте в процесі виховання.

 

6. Не мучте Себе, якщо не можете дати щось своїй дитині; мучте, якщо можете і не даєте.

 

7. Вмійте любити чужу дитину. Ніколи не робіть чужій дитині те, чого б не хотіли би, щоб інші зробили Вашій. Не забувайте Ваша дитина також слідкує за Вами – і бере приклад як ставитися до оточуючих.

 

8. Дозвольте дитині “ заважати” !

    Серед молодих батьків сьогодні модно вивчати всілякі нові розвиваючі методики. Десятки журналів для тат і мам, сотні книг і брошур дають безліч порад з виховання, а індустрія товарів для дітей пропонує тисячі навчальних іграшок: кубики Зайцева, інтелектуальні ігри Нікітіна, посібники Монтессорі, м'які конструктори, лего і пазли ... Все б добре, тільки найчастіше вже після тижня застосування багато розвиваючих методик чомусь відпадають через непотрібність, а навчальні іграшки лягають мертвим вантажем на дно манежу і припадають пилом у коробках..

    Перші півгодини дитина могла займатися ними, а потім втрачає будь-який інтерес. Проте стільниковий телефон, пульт від телевізора, навіть звичайна ложка – лишаються необхідними та поза конкуренцією. Просто, дитина – така ж людина, як і ми з Вами. Ось вона істина, яка лежить на поверхні, але чомусь її так складно прийняти батькам.

    Все, що потрібно це - дозволити дитині брати участь у всіх ваших справах. Мама чистить картоплю - 3 місячний малюк може в цей час сидіти в слінгу прив'язаний до мами, піврічному можна видати очищену картоплину - нехай облизує, катає по підлозі, пробує на зуб, або стукає ложкою по каструлі, а ось однорічному помічнику цілком впоратися з укладанням очищеної картоплі в каструлю, дворічному (не бійтеся, ви ж поруч) дайте негострий ніж - нехай вчитися чистити картоплю. А яке захоплення викличе у дитини просіювання борошна, розкочування тіста і можливість переливати воду з чашки в каструлю, або через лійку у пляшку ...

 

9.Будьте ближчі до природи.

    На присадибній ділянці кожен квадратний метр просто напханий різними “розвиваючими іграшками “. Копаєте город - дайте дитині маленьку лопату, і вона буде з захопленням допомагати Вам. Сієте газонну траву - дайте дитині насіння, і вона з радістю буде повторювати за Вами. 2-3 річний дачник цілком може впоратися з власною грядкою - виділіть йому маленький клаптик землі і покажіть, як садити картоплю. Головне, і ви самі зможете переробити всі справи, і дитина отримає безцінний досвід справжніх СПРАВ. Для дитини це справжня пригода і найкраща розвиваюча методика.

 

10. Любіть свою дитину будь-яку: неталановиту, невдачливу, неуважну; спілкуючись з нею, радійте, бо дитина - це свято, яке поки що з Вами.

    Можна зробити з усього цього висновок: діти народжуються не тільки для того, щоб ми їх виховували, а й для того, щоб вони виховували нас. Для того щоб зробити свою дитину кращою, батькам необхідно зробити кращими Себе. Це основний постулат виховання дитини!

                                                                                      Матеріал з сайту http://vseprodutuny.

 

 

«Що нам заважає слухати дитину???» 

 

За останні 20 років психологи зробили дуже важливу роботу: вони виділили типи традиційних батьківських висловлювань – справжніх перешкод на шляху активного слухання дитини.

Консультація