ВУЗ ШАГ
Вчитель інфо счетчик посещений

Сторінка фізінструктора

  

Інструктор з фізичної культури: Логінова Людмила Вячеславівна   

Освіта: вища, Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова  

 

Стаж роботи: 14 років

 

Проблема, над якою працює: "Збереження фізичного здоров'я дошкільників  через використання елементів  інноваційних технологій" 


 


 

   

Нетрадиційні підходи до завдань фізичного виховання дітей дошкільного віку

 

 

 

Методику М. М. Єфименка вперше було представлено 1999 року в програмі «Театр фізичного розвитку й оздоровлення». Вона розрахована на дітей дошкільного та молодшого шкільного віку та спирається на об’єктивні закони розвитку дитячого організму. У цій методиці автор сформулював основні, принципово нові положення системи фізичного виховання та оздоровлення дітей перших 10 років життя. Крізь всю роботу червоною ниткою проходить ідея перетворення одноманітних занять на заняття-вистави, що дарують дітям радість і приносять користь їхньому фізичному, інтелектуальному розвитку, формуванню міжособистісних стосунків.

 

Система М.М.Єфименка розкривається у 10 заповідях:

 

 1. Дотримуйся логіки природи (за «принципом повторно-кільцевої побудови занять», який пропонує природну послідовність становлення рухових навичок дитини: від вправ у положенні лежачи на спині, на животі, через перевертання, повзання, рухи в позі сидячи, а потім стоячи, до ходьби, лазіння, бігу, стрибків, потім метань і складно координованих рухів).

 2. Руховий розвиток дошкільників повинен відбуватися за розвивальною спіраллю.

 3. Так звані загальнорозвивальні вправи — це випадкове, безлике «рукомахання», підбирати підготовчу частину заняття слід відповідно до еволюційної гімнастики.

 4. Розподіл занять на три частини повинен бути не формальним, а фізіологічним за своєю суттю (спочатку розминка, потім основне навантаження і на завершення заспокійливі вправи).

 5. «Театр фізичного виховання дошкільників»: граючи — оздоровляти, граючи — виховувати, граючи — розвивати, граючи — навчати.

 6. Фізичне виховання повинне заряджати дітей позитивною, світлою енергією задоволення, не слід гнатися за високою моторною щільністю.

 7. Руховий портрет дошкільника «малює» методика ігрового тестування рухового розвитку дошкільників у нормі та у разі патології, яка дуже проста в організації, не потребує особливого обладнання, кожний тест має ігрову основу і високу чутливість до малопомітних відхилень, а також комплексність дослідження.

 8. Створюй тренажери сам.

 9. Здоров'я здорових вимагає профілактики й корекції (до яких у першу чергу слід віднести корекцію порушень постави, плоскостопості і положень кінцівок, регулювання м'язового тонусу, оптимізацію рухів у суглобах, корекцію діяльності серцево-судинної і дихальної систем, вдосконалювання вестибулярного апарату, покращання орієнтування у просторі, подолання надмірної ваги тіла тощо).

 10. Через рух і гру – до виховання людини майбутнього (фізичне виховання як основний напрям загального розвитку дитини, що включає у себе психічну, інтелектуальну, емоційну та інші сфери).

 У системі фізичного виховання дітей Єфименко виокремлює такі основні рухові режими: плавальний, лежачий, повзальний, сидячий, стоячий, ходьбовий, лазальний, біговий, стрибковий. Їх назви свідчать про те, яким основним рухам надають перевагу на конкретному занятті.

 «Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей» сповідує принцип «двох засад у педагогіці», що передбачає різні підходи до організації роботи з дівчатками та хлопчиками. Цьому питанню присвячене дослідження М. Єфименка «Еротична культура в педагогіці дошкільного дитинства (на прикладі фізичного виховання)», в якій він доводить, що у процесі фізичного виховання дітей потрібно використовувати різні заняття для хлопчиків і дівчаток. Для цього педагог має усвідомити якої саме мети він прагне досягти. Чіткому усвідомленню відмінностей щодо мети фізичного виховання хлопчиків і дівчаток може сприяти, за переконаннями М. Єфименка, скомпонована ним таблиця, що у загальних рисах змальовує фізичні та психічні якості чоловічості й жіночості, які слід розвивати під час занять у дітей відповідних статей.

 Безперечно, певною мірою всі ці якості належить виховувати як у хлопчиків, так і в дівчаток. У контексті міркувань М. Єфименка йдеться про окремі заняття, на яких має домінувати виховання статевих ознак. Очевидно, є певний сенс у його твердженнях, що ігри для дівчаток і хлопчиків мають бути різними. Так, типовими для хлопчиків можуть бути ігри «Запорозькі козаки», «Астронавти», «Юні матроси», «Рятівники», «Десантники», «Ніндзя», «Прикордонники» «Скелелази», для дівчаток — «Бджілки», «Метелики», «Сонечко», «Із життя квітів», «Зірочки», «Рибки», «Ляльковий магазин», «Народжені морем» та ін.

 Значний вплив на формування статевої ідентифікації у процесі фізичного виховання має відповідне забезпечення занять — атрибути, музика, кольори, емоційне забарвлення спілкування педагога з вихованцями, його тембр голосу, тон команд.

 У педагогічній технології «Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей» як форму фізичної активності дітей застосовують обґрунтований її автором горизонтальний пластичний балет («пластик-шоу»). Найважливішими в ньому є музичність, хореографічність, естетичність. У відчутті музики і музичному самовираженні М. Єфименко передбачає такі етапи:

 – рухово-танцювальна наслідувальна діяльність (робити те, що робить педагог, наслідуючи його рухи);

 – частково-наслідувальна рухова танцювальна діяльність (діти частково наслідують вихователя, а також імпровізують);

 – вільний стиль (цілковите музичне і пластичне самовираження дітей відповідно до музичної композиції).

 Слово «горизонтальний» у назві пластичного балету означає дотримання сформульованого автором технології першого принципу — «йти за логікою природи». Відповідно до нього розроблено всі пози в програмах «пластик-шоу»:

 – вправи у позах лежачи на спині;

 – вправи у позах лежачи на животі;

 – вправи у позі на боці;

 – вправи у перевертаннях із спини на живіт і навпаки;

 – вправи у позі сидячи та ін.

 Обов'язковою умовою програми горизонтального пластичного балету є вихідна стартова поза лежачи на спині, руки вздовж тулуба, тіло розслаблене і спокійне. Завершувати програму повинна поза стоячи на колінах, спина випрямлена і ніби витягнута доверху, руки простягнуті «до Сонця» (до Бога), пальці рук випрямлені і розведені, погляд спрямований доверху і вперед. Філософський смисл цієї пози означає радість життю, Сонцю, новому дню, природі, присутньому в кожній людині божественному началу, яке визначає гармонію Всесвіту. На кінчиках пальців рук, особливо великого пальця, розміщені входи енергетичних каналів, які єднають організм людини з Космосом. У такому положенні, стверджує педагогічна технологія, організм підзаряджається необхідною для повноцінної життєдіяльності енергією.

 Усі рухи у «пластик-шоу» мають бути плавними, м'якими, пластичними. Вправи виконують під відповідну музику, з використанням елементів хореографії, яка є естетичною складовою рухової активності дітей.

 Горизонтальний пластичний балет як новий синтетичний напрям у фізичному вихованні дітей об'єднує все позитивне, чим багаті художня гімнастика, аеробіка, балет, брейкданс, шейпінг, акробатика, музичні заняття. Він успішно замінює комплекс гімнастики пробудження. Скорочені його програми можна використовувати як фізкультурні хвилинки, фізкультурні паузи, фізкультурні розваги і свята.

 Технологія М. Єфименка є оригінальною системою фізичного виховання дітей, розвивальний ефект якої поширюється на загальний розумовий і духовний розвиток. На думку автора дана технологія у найближче десятиліття стане основою „комплексної педагогіки життя”.

 

Фізичне виховання

 Основними завданнями фізичного виховання є:

 1) створення умов для нормального фізичного розвитку, збереження здоров'я;

 2) оволодіння знаннями про організм людини;

 3) набуття санітарно-гігієнічних умінь та навичок;

 4) підтримання організму в здоровому стані.

  Наші пращури в системі виховання людини питанням формування фізичної досконалості надавали особливого значення. Фізична краса, здоров'я людини цінувалися найвище поряд з розумом серед інших людських вартостей. Уже в прислів'ях народ висловлював своє особливе ставлення до фізичної досконалості: "Сила та розум — краса людини"; "В здоровому тілі — здоровий дух"; "Сила без голови шаліє, а розум без сили міліє"; "Бережи одяг знову, а здоров'я змолоду"; "Найбільше багатство — здоров'я"; "Здоров'я — всьому голова" та ін.

   Фізично красиві, здорові люди прославлялися у піснях, легендах, билинах. Згадаймо народні образи богатирів — Іллю Муромця, Кирила Кожум'яку, Котигорошка.

    Упродовж століть народ створив своєрідну систему фізичного виховання дітей: це і турбота про здоров'я матері, яка у своєму лоні виношує дитину, і традиції вигодовування немовляти материнським молоком з першого дня до 1—1,5 років, і особливості купання та загартування дитини, і якомога раннє включення малюка в рухові вправи (повзання, рання ходьба за візочками, спеціальні ігри на розвиток м'язів). Коли дитина підростала, її залучали до різних видів діяльності, які сприяли розвитку м'язів, загартуванню (ігри на свіжому повітрі, купання, спілкування з природою). Батьки не боялися прилучати дитину до посильної фізичної праці, яка якнайкраще сприяла її фізичному розвитку, зміцненню здоров'я з одночасним соціальним розвитком особистості. Наприклад, спочатку доручали пасти качок, гусей, а потім телят, корів, овець, свиней. Підростав юнак, і йому доручали пасти коней, водити їх у плузі. Це були своєрідні класи фізичного змужніння. Одночасно діти росли і засвоювали правила догляду за своїм тілом, оволодівали санітарно-гігієнічними навичками (ходити босоніж, умиватися холодною водою, пити цілющу воду з джерела та ін.).

    Проте тяжка праця, поширення різних хвороб, незадовільне медичне обслуговування, побутові незгоди все-таки негативно впливали на здоров'я людей, скорочували їх життя. Домінантним був природний відбір. Виживали тільки фізично здорові люди, які народжували здорових дітей. Тому не дивно, що турбота кожної людини про власне здоров'я виступала на перший план життєдіяльності.

    В умовах науково-технічного прогресу проблеми фізичного виховання підростаючого покоління і всього населення різко загострюються. Значна частина дітей народжуються хворими. Це зумовлено передусім загрозливими екологічними негараздами. Крім того, через розвиток техніки дитина з раннього віку перебуває у стані гіподинамії, та й значна частина дорослих людей перебувають у такому самому стані.

       Ось чому важливою передумовою інтенсивного соціально-економічного поступу  є турбота про здоров'я громадян України.

 

   У процесі фізичного виховання використовують такі засоби:

 

1) натуральні сили природи — сонце, повітря, воду;

 2) організацію правильного режиму харчування, праці та відпочинку;

 3) гігієнічну гімнастику;

 4) гігієну догляду за тілом;

 5) спортивні ігри, туризм, працю.

   Усі названі засоби, які забезпечують фізичне виховання людини, слід використовувати комплексно з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей вихованців і матеріальних умов.

 

 

Інформація

щодо проведення Олімпійського тижня

з 07.09.15 р. по 11.09.15 р.

 

№ з/п

Назва заходу

Кількість  дітей, які брали участь у заході

Організації,

які були залучені

Запрошені та гості

1.

Урочиста лінійка. Відкриття Дня фізичної культури і спорту  та Всеукраїнського Олімпійського  уроку, Олімпійського тижня

110

 

Батьки

2.

Легкоатлетичний  пробіг

40

 

Батьки

3.

Екскурсія спортивного комплексу ДЮСШ

60

Працівники ДЮСШ

Батьки

4.

Виставка малюнків «Ми маленькі олімпійці»

150

 

Батьки

5

Вікторина «Знавці видів Олімпійського спорту»

110

 

Батьки

6.

Спортивна розвага «Ігри патріотів»

50

 

Батьки

 

Спортивне свято «Ми маленькі олімпійці»

77

 

Батьки

 

 

Організації та проведення в КДНЗ «Дзвіночок» Дня фізичної культури і спорту  та Всеукраїнського Олімпійського  уроку, Олімпійського тижня з 07 по 11 вересня 2015р. спрямована на популяризацію спорту, здорового способу життя та розвиток олімпійського руху в Україні. Проведення такої акції дає змогу з дошкільного віку залучати дітей до занять фізичною культурою та спортом, ознайомити з ідеями олімпізму й олімпійським рухом.

Всі заходи проходили за своїм сценарієм. Лунав олімпійський гімн і піднімався прапор, проводилися вікторини, конкурси малюнків на олімпійську тематику, рухливі та народні ігри, естафети,відбулися змагання з легкої атлетики.

Під час закриття Олімпійського тижня всі діти отримали медалі за активну участь, а також грамоти:

-          «За спритність» -  Мороз Д.,

-          «За сміливість» - Курмін Н.,

-          «За ловкість» - Іващенко В., Стєблєцова Д.

Медалі з бігу: Самарець А., Гладких В., Філатов А., Пузікова К. (групи № 10 «Барвінок», старший вік); Водотурський Г., Савіна В., Світенко П., Тарасова А., Зав’ялова Л. (групи № 7 «Ромашка», старший вік).