Набуття закладом позитивного іміджу – це дуже важлива проблема, оскільки має велике значення і для успіху установи, і для кар’єри керівника і для його підлеглих. Створення іміджу – тривалий і складний процес, ефективність якого залежить від умов і технологій його формування, створюється в наслідок спеціально організованого іміджування.
Моніторинг якості дошкільної освіти: кваліметричний підхід
Згідно з листом Міністерства освіти і науки України «Щодо визначення рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку за допомогою кваліметричної моделі» від 06.11.2015 № 1/9-535 дошкільним навчальним закладам рекомендовано проводити моніторинг якості освітнього процесу з використанням кваліметричної моделі, електронний варіант якої передбачає введення в програму цифрових даних
Правове виховання дітей дошкільного віку як необхідна складова створення системи безперервної освіти і виховання нового покоління громадян
В системі правової освіти населення, починаючи з дитинства, важливу роль відіграє формування та постійний розвиток правової культури. Дошкільний вік – це початкова ланка системи освіти та найбільш сприятливий період для формування моральних якостей особистості як основи правової компетентності громадян.Державним стандартом дошкільної освіти України окреслено завдання правовиховної роботи з дошкільниками, що полягають у прищепленні їм елементарних правових знань, формуванні найпростіших навичок правової поведінки.
Організація роботи з правового виховання у дошкільних навчальних закладах спрямована в трьох напрямах:
- організаційно - методична робота з педагогами; - навчально-виховна робота з правової освіченості дошкільників; - робота з формування правового світогляду батьків.
Реформування системи освіти висуває розвиток творчої, креативної особистості дитини як одне з пріоритетних завдань. Саме від творчих людей, які можуть досягти успіхів у діяльності завдяки певним індивідуальним та особистим рисам, залежить розвиток суспільства.
Дошкільна освіта — первинна складова у системі безперервної освіти в Україні. В умовах оновлення суспільства, відродження національної культури орієнтація на творчий, креативний розвиток особистості є головною засадою сучасного виховання та освіти, що в свою чергу орієнтує на підвищення ролі завдань розвитку творчого, креативного потенціалу дитини як засобу формування її духовного світу, національної свідомості, морально-етичних ідеалів.
Головна мета дошкільної освіти: формування базису особистісної культури дитини через відкриття її світу в його цілісності та різноманітності.
Креативна, творча особистість — це індивід, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального. Для такої особистості творча, креативна діяльність є життєвою потребою, її здібності пов’язані із створенням нового, оригінального продукту.
Орієнтованість Базового компонента на кожну особистість допомагає уникнути усередненості, рецептурності в освіті, дійти до кожної окремої дитини, розкрити всі її можливості та задатки. Важливо усвідомити головне: дитина не об’єкт, а суб’єкт активної співпраці з дорослими.
Креативній, творчо спрямованій активності дошкільника притаманні: активність у мисленні, ініціативність, наявність певних нахилів, здібностей, інтересів, творчої уяви; небайдуже ставлення до навколишньої дійсності, здатність помічати, переживати, творити нове, сумніватися й шукати шляхи рішень, отримувати задоволення від результату й самого процесу творення; достатній рівень життєвої компетентності.
У дослідженнях проблеми розвитку дитячої креативної творчості представники гуманістичної педагогіки доводять її очевидну суспільно-педагогічну цінність, яка полягає у формуванні унікальних креативних здібностей, що забезпечують дитині участь у найрізноманітніших видах діяльності. Креативна творчість у дитинстві не самоціль, а засіб та умова всебічного гармонійного розвитку, виявлення свого розуміння навколишнього, свого ставлення до нього. Вона допомагає розкрити внутрішній світ, особливості сприймання, уявлень, інтересів, здібностей.
Доведено, що становлення творчої особистості, розвиток її креативних здібностей у дітей залежить від гармонійного поєднання природних задатків, вагомих для конкретної дитини, мотивів діяльності та сприятливого розвивального середовища. Важливим чинником успіху є також виховання морально — вольових якостей, розвиток емоційної сфери та набуття дошкільниками певних знань, умінь, навичок, які необхідні для проявлення творчого потенціалу. Саме знання, уміння та навички — основа розвитку творчої, креативної уяви, фантазії, втілення дитячої творчості.
У контексті особистісного виміру освіти, зокрема, дошкілля, змінюється усталений стереотипний погляд на дитину лише як на об’єкт виховання, що потребує прямого керівництва творчим процесом. Вихователі в умовах сьогодення розглядають дитину як суб’єкт творчого процесу і відповідно організовують діяльність малюка на основі гуманістичного підходу у навчально — виховному процесі.
Завдання креативного розвитку дошкільників.
Збагачувати практичний і теоретичний досвід дитини; надавати їй можливість самовизначатися, виявляти творчу ініціативу, здійснювати самостійно свій вибір, приймати рішення; заохочувати до досліджень та експкриментувань; виховувати потребу в нових враженнях; підтримувати намагання робити по-своєму, відходити від заданого шаблона, зразка, стандарту;схвалювати спроби діяти самостійно, конструктивно, виявляти допитливість, сміливість, гнучкість, визначеність позиції; створювати сприятливі умови для становлення креативності як базової якості особистості
Зважаючи на те, що самоосвіта та саморозвиток педагогів - це система і процес надбання необхідних знань, умінь і навичок шляхом самостійних занять на робочому місці, чи поза ним, при організації роботи з педагогами з даного питання потрібно орієнтуватися на дотримання таких рекомендацій:
1. Створити в закладах (в методичних кабінетах) необхідні умови для самоосвітньої діяльності педагогів на основі науково-методичного та інформаційного забезпечення освітнього процесу: постійно поновлювати і поповнювати бібліотечний фонд довідниковою і методичною літературою, досвідами роботи, періодичними виданнями; організовувати виставки, у тому числі й тематичні; планувати різноманітні відео та фото перегляди тощо.
Протягом року
2. Спрямувати самоосвіту педагогів на дотримання принципів: систематичності і послідовності; зв'язку самоосвіти з практичною діяльністю педагога; взаємозв'язку наукових і методичних знань у самоосвітній підготовці вихователя.
Систематично
3. Застосовувати різноманітні інформаційно-комп’ютерні ресурси у методичній діяльності: робота в бібліотеках із книгами, періодичними виданнями, електронними носіями, Інтернет ресурсами, участь у роботі веб - тренінгів, конференцій, науково-практичних семінарів; отримання консультацій в онлайн, вивчення і творче застосування досягнень перспективного педагогічного досвіду, упровадження інноваційних розробок; ведення власної картотеки з обраної проблеми.
.jpg)
Художня діяльність як чинник розвитку креативності
