ВУЗ ШАГ
Вчитель інфо счетчик посещений

Педагогічна скринька

 

Обласний науково-методичний проект

"Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства"

https://sites.google.com/site/pmvo2011/metodicnij-blok

 

 

 

 

 

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РОЗПИС

 

Петриківський розпис віддзеркалював духовну єдність людини з природою, підно­сив ідею циклічності життя, яка має вияв у традиції щороку заново розписувати хату. Це задовольняло внутрішню потребу людини в оновленні житла, сприяло творчому розвиткові майстра та його школи.

У сяючій палітрі петриківського розпису, яка базується на гармонійному поєднанні домінуючих кольорів спектру, ховається магічний образ сонячного світла. Не менш цікавою є й символіка розпису. Так, композиція букет-вазон - це одвічний образ квітучого дерева життя; лиштва (фриз) символізує нескінченність; квітка - вершина краси природи, її апогей; калина відображає дівочу вроду; мальва - прообраз козацької доблесті; дуб - вияв сили та мужності; зображення птаха - знак гармонії, світла, щастя; півник знаменує пробудження, від­родження; зозуля уособлює таємницю вічного плину часу.

 

http://petrikovka.dnepredu.com/uk/site/istoriya-rozpisu.html

 

http://petrikovka.dnepredu.com/uk/site/index.html

 

НАКАЗ  Про впровадження обласного науково-педагогічного проекту «Віртуальна

майстерня Петриківського розпису» у 2014/2015 навчальному році

 

КОНЦЕПЦІЯ  

обласного науково-педагогічного проекту «Віртуальної майстерні Петриківського розпису»

 

 

ВІРТУАЛЬНА МАЙСТЕРНЯ ПЕТРИКІВСЬКОГО

РОЗПИСУ

         Проект передбачає створення віртуальної майстерні Петриківського розпису як Інтернет осередку для популяризації  унікального мистецтва на базі опорних

навчальних закладів Петриківського району.
      Мета проекту – підтримка обдарованої молоді через систему дистанційної позашкільної освіти: віртуальні виставки кращих робіт, майстер-класи професійних педагогів, проведення гурткової роботи в режимі он-лайн, запровадження допрофільної та профільної підготовки учнів з художньо - естетичного  напряму.
      Метою забезпечення рівного доступу учнівської молоді до якісних освітніх послуг, розвитку творчої особистості, популяризації унікального мистецтва Петриківського регіону, впровадження у навчально-виховний процес сучасних інформаційних та педагогічних технологій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Система роботи щодо впровадження музейної педагогіки в освітньо-розвивальну діяльность

 

              Музейна педагогіка в умовах дошкільного закладу Реалізація оновленого Базового компоненту дошкільної освіти, оптимізація підходів до освітньо-розвивальної роботи з дошкільнятами, зокрема, впровадження компетентісного підходу до розвитку дитячої особистості, формування базису особистісної культури дитини через відкриття їй світу в його цілісності та…

Детальніше....

КУТОЧОК ПРИРОДИ В ДНЗ

 

Створюючи в дошкільному закладі належне розвивальне середовище, зокрема й на формування природної компетенції дітей, педагоги мають приділити серйозну увагу оформленню, як території дошкільного закладу, так і його приміщень. Ознайомлення дітей із природою у дошкільному закладі, потребує постійного безпосереднього спілкування з нею, тому важливими є куточки природи.

 

Консультація  Куточок природи в ДНЗ: значення, зміст та організація в ньому трудової діяльності"

 

Презентація  "Кімнатні рослини в куточку пироди"

 

 

 

                         Майстер - клас для молодих педагогів   "Методика  читання художньої літератури дітям"

 

Художня література (нім. Fiktion, schöne Literatur, Dichtung, англ. fiction, belle-lettres, poetry, фр. fiction, belles lettres, пол. literatura piękna, чеськ. Krásná literatura, рос. художественная литература; існує також суто український термін красне письменство ) — складова літератури, сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства; різновид мистецтва, власне, мистецтво слова, що відображає дійсність у художніх образах, створює нову художню реальність за законами краси.

Завдяки художній літературі та дитячій книзі відбувається розвиток усіх психічних процесів дитини – пам’яті, мислення, уваги, уяви, фантазії та спостережливості;

 

Формується мовлення, розширюється кругозір, здійснюється залучення до загальнолюдських і духовних цінностей, відбувається соціалізація дошкільника

/uploads/editor/1924/92799/sitepage_85/files/metodika_oznayomlennya.doc

 

 

 СЕМІНАР  - ПРАКТИКУМ  "РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ - ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАВДЯКИ СИСТЕМНОСТІ"

 

                  

Описание: 31.pngПРОФЕСІЙНА  КОМПЕТЕНТНІСТЬ  ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ  ДНЗ

 

Дух закладу живе не на папері, не в стінах,

а в характері більшості педагогів,

і від них приходить до характеру вихованців

К. Д. Ушинський

     Сучасні діти не схожі на дітей середини ХХ століття: розширився діапазон відмінностей дітей у мисленні, мовленні, процесах запам’ятовування і переробки інформації. Все це вимагає від вихователів-практиків вміння знаходити нові шляхи щодо стимулювання розвитку дошкільників, індивідуалізації та диференціації навчально-виховного процесу, тобто бути професійно компетентними.

 

                                     

 

ЗАГАЛЬНА КУЛЬТУРА ПЕДАГОГА

       Взаємозв’язок та взаємозалежність видів культури відбиває цілісність системи загальної культури й дає підставу для припущення, що сформованість загальної культури ПЕДАГОГА може служити інтегральним критерієм рівня розвитку цілої низки видів культури, оскільки їх формування та прояв безпосередньо пов`язані з активною діяльністю особистості.


  



 

 

СЛОВНИК ПРОФЕСІЙНО ЗНАЧУЩИХ  ЯКОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ  ПЕДАГОГА  ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

 

Активність – прояв зацікавленого ставлення до навколишнього світу і до самого себе.
Бажання працювати з дітьми – одержання задоволення від спілкування з дітьми в ході навчально-виховного процесу.
Гуманність – прагнення  й уміння надати кваліфіковану педагогічну допомогу вихованцям у їхньому особистісному розвитку.
Діловитість – знання справи, тямущість.
Доброзичливість – бажання добра оточуючим.
Досягнення мотивації – один з різновидів мотивації діяльності, пов’язаний з потребою індивіда досягати успіхів й уникати невдач.
Ерудиція – широкий кругозір у сполученні з глибокими професійними знаннями.
Задоволеність працею – стан збалансованості вимог, пропонованих працівником до змісту, характеру і умов праці, а також суб’єктивної оцінки можливостей реалізації цих запитів.
Здатність не губитися в екстремальних ситуаціях – уміння оперативно приймати оптимальні педагогічні рішення і діяти відповідно до них.
Індивідуальний стиль діяльності – стійка індивідуально-специфічна система психологічних засобів, приймів, навичок, методів, способів виконання тієї чи іншої діяльності.
Ініціативність – прагнення до нових форм діяльності.
Інтелігентність – висока культура, освіченість, ерудиція.
Криза професійного становлення – перебудова особистісної спрямованості професійного розвитку, що супроводжується зміною значеннєвих структур професійної свідомості, переорієнтацією на нові цілі, зміною способів виконання діяльності, зміною взаємин з оточуючими.
Майстерність – високе мистецтво в якій-небудь галузі.
Милосердя – готовність допомогти.
Оптимістичність – віра в успіх.
Педагогічний такт – дотримання загальнолюдських норм спілкування і взаємодії з дітьми з урахуванням їхніх вікових та індивідуально-психологічних особливостей.
Педагогічний оптимізм — віра в дитину  і її здібності.
Порядність – чесність, нездатність до підлих учинків.
Працездатність – здатність багато і продуктивно працювати.
Привітність – здатність виражати почуття особистої приязні.
Професійно значущі якості -  властивості особистості, сукупність яких визначає потенційні й актуальні здібності до даної діяльності.
Професійне самовизначення – процес, що протікає протягом усього життя людини: від виникнення професійної діяльності особистості до припинення трудової діяльності.
Соціальна активність - готовність і здатність діяльно сприяти вирі­шенню суспільних проблем у сфері професійно-педагогічної діяль­ності.
Справедливість – здатність діяти неупереджено.
Сучасність – усвідомлення  педагогом власної приналежності до однієї епохи з вихованцями.
Тактовність – почуття міри, що створює уміння поводитися в суспільстві, не зачіпати достоїнства інших людей.
Терпимість – уміння спокійно ставитися до чужої думки, характеру.
Толерантність – терплячість у роботі з дітьми.
Урівноваженість – рівне, спокійне поводження. Здатність контролювати свої вчинки в будь-яких  педагогічних ситуаціях.
Цілеспрямованість – наявність чіткої мети, прагнення її досягти. Уміння направляти і використовувати всі якості своєї особистості на досягнення поставлених педагогічних задач.
Чарівність – сплав духовності, привабливості і смаку.
Чесність – прямота і щирість у відносинах і вчинках. Щирість у спілкуванні, сумлінність у діяльності.
Чутливість – легкість виникнення переживань, почуттів.

 

 

ТЕСТ  "ВАША ДІЯЛЬНІСТЬ У ВІДОБРАЖЕННІ  ВАШОГО  КОЛЬОРУ"  (на основі  наукової  розробки  Макса Люшера)

 

Сірий — колір розважливих, заможних людей. Це, як правило, усталені характери, досить недовірливі і підозрілі. Вони прагнуть за всім спостерігати непомітно, не заявляючи про себе і залишаючись у тіні. Тим, кому не подобається сірий колір, мають легкий та імпульсивний характер, що виявляється в діяльності.

 

Синій колір люблять мрійники. У своєму оточенні вони виділя­ються скромністю і доброзичливістю. Ці люди швидко втомлюються і мають потребу в повноцінному відпочинку. Добре й упевнено вони почувають у товаристві собі подібних. Ті, кому не подобається синій колір, невпевнені і замкнуті у собі, часто легковажні і несерйозні, хоча й намагаються це приховати від оточуючих людей.

 

Зелений колір вибирають ті люди, що бояться чужого впливу і нама­гаються в усьому діяти самостійно. Це індивідуалісти й у групі почувають себе менш упевнено, ніж на самоті. Однак, якщо необхідно закрити грудьми амбразуру, такі люди зроблять це без зволікання. Труднощів не бояться, і увесь час шукають спосіб самоствердитися, тому що для них важливою є громадська думка.

 

Червоний колір люблять сміливі, владні, вольові, запальні і досить товариські люди. Вони легко вирішують конфліктні ситуації, хоча нерідко самі ж їх і створюють. У людей, яким червоний колір не по­добається, є схильність до усамітнення, хоча для них характерна стабільність у відносинах.

 

Жовтий колір вибирають інтелігентні, товариські, допитливі люди, що легко пристосовуються як до людей, так і до обставин. Вони багато докладають зусиль, щоб привернути до себе увагу інших,— і їх є за що любити. Якщо людина уникає жовтого кольору, це свідчить про її песимізм.

 

Фіолетовому кольору віддають перевагу делікатні, емоційні і чуттєві люди. Це, як правило, гармонійно розвинені люди, приємні в спілку­ванні. Вони не докучають оточуючих своїми проблемами, але візьмуть участь у вирішенні ваших.

 

Коричневий колір вибирають ті, хто упевнений у собі, твердо стоїть на ногах у всьому. Вони небагатослівні, неметушливі. На цих людей можна покластися у важкій справі, їм можна довіряти, але до свого серця вони мало кого допустять.

 

Чорний колір вибирають невпевнені люди. Вони схильні до депресії. Намагаються уникати спілкування з людьми і найчастіше самотні.

 

      ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ДИТИНИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ "УКРАЇНСЬКЕ ДОШКІЛЛЯ"

 

        Програма побудована на принципах науковості, інтеграції, системності, комплексності, гуманізації змісту навчання та виховання. «Українське дошкілля» визначає завдання і зміст розвитку дитини . Розгляд кожного вікового періоду розпочинається розділом «Психологічна характеристика дитини», в якому подані вікові характеристики розвитку. Це дає змогу вихователеві орієнтуватись на психологічні особливості розвитку дитини.   

 

 

Орієнтири розвитку дитини згідно програми розвитку дитини старшого дошкільного віку "Впевнений старт"

 


         Орієнтири розвитку дитини характеризують фізичний, психічний та соціальний розвиток старшого дошкільника і дають уявлення про оволодіння ними основними способами розумових дій, розвиток різних видів діяльності, сформованість базових якостей, компетентності.

 

 uploads/editor/1924/92799/sitepage_85/file/or_ntiri_rozvitku_ditini_zg_dno_programi_rozvitku_ditini_starshogo_doshk_lnogo_v_ku.doc
 


  Пам'ятка для вихователя щодо організації харчування дітей у дошкільному   навчальному закладі

Витяги з Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої спільним наказом МОН України та МОЗ України від 17 квітня 2006 р. № 298/227

 

 

  uploads/editor/1924/92799/sitepage_85/file/ pam_yatka_vihovatelyu_schodo_organ_zac_harchuvannya.doc