Комунальний дошкільний навчальний заклад "Дзвіночок" м.Першотравенськ

 





Вчитель інфо счетчик посещений

Навчаємо, виховуємо, розвиваємо

 
 


 

                                                                                  Досягнення творчого рівня розвитку особистості можна вважати найвищим результатом будь-якої педа­гогічної технології. Але існують технології, в яких роз­виток творчих здібностей є пріоритетною метою. Серед них чільне місце посідає ТРВЗ — теорія розв'язання ви­нахідницьких завдань.

     Колесова Т.В. оформила підбірку конспектів «Розвиток творчої уяви та кмітливості за допомогою елементів ТРВЗ». 

     Подані конспекти пропонуються вихователям для  роботи з дітьми дошкільного віку з метою закріплення  набутих знань  з математики, грамоти, розвитку мови. Використані ігрові та нестандартні завдання сприяють формуванню гнучкості мислення, стимулюють творчість, винахідливість.

    Запропонований посібник був представлений на обласній виставці "Педагогічні здобутки освітян Дніпропетровщини-2011".


 

uploads/editor/1924/92799/sitepage_83/file/doshk_lna_osv_ta.doc

uploads/editor/1924/92799/sitepage_83/file/kraplinka_c_kavinka.doc


 

****************************************************************************

 ТРВЗ в повсякденному житті

 

    ТРВЗ – теорія розв’язання винахідницьких завдань – це порівняно молода наука, яка з’явилася близько 50 років тому. Якщо існують талановите мислення, обдарованість, отже, мають існувати й відповідні закономірності. Мабуть, саме так розмірковував засновник ТРВЗ Г.С. Альтшуллер, заклавши у 1946 році основи своєї методики. 

Сьогодні ніхто не сумнівається в тому, що навчання і виховання дітей дошкільного віку за методологією ТРВЗ (теорія розв’язання винахідницьких завдань) можливе і воно дає позитивні результати.

Раціональне застосування методів ТРВЗ в навчально-виховному процесі дошкільного закладу значною мірою сприяє появі та формуванню в дитині рис, які вказують на творчу особистість: самостійності суджень, нестандартності мислення, ініціативності, схильності до фантазування, пошуку різних варіантів завдань тощо. Ось чому так важливо систематично (а не лише під впливом модних течій) використовувати в навчанні дошкільнят елементи ТРВЗ.

 

Головними принципами ТРВЗ є:

• розв’язання суперечностей (протиріч);

 • вміння віднайти необхідний у даній ситуації резерв (зовнішній чи внутрішній ресурс);

 • системний підхід (уміння бачити навколишній світ у взаємозв’язках його елементів);

 • ідеальність.

Навколишній світ розвивається за законом єдності і боротьби протилежностей. У кожному предметі, явищі прихована “таємниця подвійного” – тобто суперечність. Дитина на кожному кроці неминуче стикається з різними суперечностями і якщо вона звикла бачити один бік життя, то губиться у несподіваній ситуації. ТРВЗ має допомогти їй, насамперед, у розкритті закладених у ній здібностей і творчих нахилів.

Головне – дати всім змогу висловитися, нікого не перебивати, навіть якщо відповідь неправильна. Найважливіше те, що дитина працює в атмосфері свободи, мислення і творчості.

 

 

Різноманітні ресурси

Слід пам’ятати, що ресурси існують всюди, їх потрібно лише виявити і вчасно використати. Наприклад: перед дітьми поставили проблему, що треба зробити, аби яєчко в казці «Курочка ряба» не розбилося, за умови, що Мишка все ж таки «пробіжить і хвостиком зачепить». Діти запропонувала використати готові ресурси, а саме «підстелити щось м’якеньке», «покласти яєчко в чашку або тарілочку», «зліпити з пластиліну парканчик, щоб яєчко не покотилося на край столу» і т.д.

 

 
 

Системність

Мислити системно – дуже важливе вміння, яке потрібно формувати у дітей. Воно допомагає осягнути світ у зв’язку всіх його компонентів. Дитина має виділити із загальної картини надсистемну групу елементів або конкретний елемент, або частину елементів. Наприклад: дидактична гра «Чарівна торбинка». У торбинку кладуть декілька предметів чи іграшок. Дитина опускає руку в торбинку, навпомацки обстежує предмет і вголос перелічує ті властивості, які підказує їй відчуття. Решта дітей за переліченими властивостями відгадують, що це за предмет.

 

 
 

Ідеальність

. Робота з ТРВЗ у дитячому садку проходить у чотири етапи і визначається такими послідовними завданнями.

 

 
 

Завдання першого етапу

• вчити знаходити і розв’язувати суперечності, не боятися негативного в об’єкті та явищі;

 • вчити системному підходу, тобто бачення світу у взаємозв’язку його компонентів;

 • формувати вміння бачити і використовувати навколишні ресурси.

 

 
 

На другому етапі необхідно:

 • вчити винаходити;

 • формувати вміння “оживляти” предмети та явища, приписувати одним якості інших і навпаки, а також відкидати непотрібні і знаходити найкращі варіанти.

 

 
 

Завдання третього етапу:

 • вчити вирішенню казкових завдань і придумуванню казок;

 • вчити уникати сумного закінчення казки, не змінюючи при цьому сюжету;

 • формувати вміння складати нові казки на основі добре відомих.

 

 
 

Завдання четвертого етапу:

 • вчити знаходити вихід із будь-якої ситуації, спираючись на набуті знання та інтуїцію, використовуючи нестандартні, оригінальні рішення.

 

 
 

Ефективність даної технології визначається доцільністю використання наступних методів:

 • метод спроб і помилок;

 • метод контрольних запитань (МКЗ);

 • метод мозкового штурму;

 • метод фокальних об’єктів (МФО);

 • метод морфологічного аналізу (ММА);

 • метод функціонально-вартісного аналізу (ФВА).

Найпростіший з методів творчого мислення – метод спроб і помилок. Сутність цього методу полягає у розв’язанні проблемного завдання через добір різноманітних варіантів вирішення. Мисляча людина безсистемно перебирає різні варіанти: “А якщо зробити так?” Це найдавніший і найпростіший метод пошуку нових розв’язків. Вдаються до нього для розв’язання завдань нижчого рівня, де досить перебрати один-два десятки варіантів.

 

Використовуючи метод спроб і помилок, можна пропонувати будь-які розв’язки, якими б безглуздими вони не здавалися на перший погляд. У дошкільнят, можна сказати, це перший крок до творчості.

Діти дуже люблять грати в гру “А що, коли б…”Наприклад, пропонується їм поміркувати:

1. А що, коли б ми не полили кімнатні квіти?

 2. А що, коли б господарі не доглядали собаку з цуценятами?

 3. А що, коли б господар не збудував собачої буди?

Діти, охоче фантазують, висловлюючи найрізноманітніші пропозиції

Метод контрольних запитань (МКЗ) є удосконаленим варіантом методу спроб і помилок, а також одним із методів активізації творчого мислення.

Перелік навідних запитань (спроб), за допомогою яких підводимо дітей до виконання поставленого завдання, найрізноманітніший, а саме:

• максималізація – “Що можна в даному об’єкті збільшити (по частинах)?”: будинок – з великим вікном, ніби з “оком” у світ; їжак – з довгими голками та лапами; птах – із широкими подвійними крилами тощо;

 • мініатюризація – “Що можна, зменшити?”: зменшити футбольні ворота; звузити – спідничку; стиснути – м’яч;

 • універсалізація – придумати невластиві об’єктові частини, ознаки, елементи, послідовність: будинок, подібний до ракети; Дід Мороз без бороди; надати об’єктові незвичного вигляду: будиночок перетворюється на шпиталь для тварин або на готель для мурашви; Колобок – на глобус;

 • “оживлення” (олюднення) – надати неживому об’єктові ознак живої істоти: вікна в будинку – то очі; двері – рот; дах – капелюх чи кепка; сонце – з очима, носом, ротом (сміється).

 • що можна зробити навпаки – ігри “Корисне – шкідливе”, “Добре – погано”, “Потрібне – заважає” та ін.; будинок димарем донизу й замість ламаних ліній – округлі.

Для розв’язання більш складних творчих завдань використовується метод, який дістав назву “мозковий штурм”. Вій метод дає змогу зняти психологічну інерцію й отримати максимальну кількість нових ідей у мінімальний термін. “Мозковий штурм” – це побудований особливим чином колективний пошук нетрадиційних шляхів розв’язання проблеми. Його можна використовувати у роботі зі старшими дошкільнятами.

Як відомо, одні люди (і діти так само) схильні “видавати” ідеї, а інші – розвивати і критично аналізувати їх.

Метод діє найбільш ефективно за умови дотримання кількох правил:

 • невелика кількість дітей у підгрупі (не більше 10 осіб);

 • чітка установка: можна висловлювати будь-яку думку, бо критика з боку однолітків і вихователя виключається;

 • заохочення вільного асоціювання: чим незвичнішою видається ідея, тим вона цікавіша;

 • необмежена кількість ідей;

 • вільне комбінування висловлених ідей;

 • підведення підсумків, вибір найбільш цікавих ідей.

Цікаво і корисно використовувати мозкову атаку для розв’язання проблем, що мають моральний аспект. До цього часу діти повинні засвоїти основні правила поведінки.

Наприклад, можна запропонувати вирішити наступні завдання: як досягти того, щоб усі діти швидко та організовано одягнулися на прогулянку; як відучити дражнитися; як обладнати місце для мешканців живої природи та ін.

Найкращий із різновидів “мозкового штурму” – “синектика”. У перекладі з грецької мови слово “синектика” означає “об’єднання різнорідних (несумісних) елементів”.

Особливістю “синектики” є дозвіл на критику, а головне – передбачається обов’язкове виконання чотирьох прийомів, які ґрунтуються на аналогії. Розрізняють кілька видів аналогії:

• пряма;

 • особиста (емпатія);

 • символічна;

 • фантастична.

Метод фокальних об’єктів (МФО) – це один із методів активізації творчої думки, який допомагає зняти психологічну інерцію і віднайти оригінальні вирішення. Суть методу полягає в перенесенні ознак кількох випадково вибраних об’єктів на той, що розглядається. За допомогою МФО можна розв’язувати наступні завдання:

1. Придумати щось нове, видозмінивши або поліпшивши реальний об’єкт.

 2. Познайомити дітей з чимось новим або закріпити отримані знання, розглядаючи предмет з незвичного боку.

 3. Скласти розповідь чи казку про об’єкт, який розглядається, використовуючи знайдені ознаки.

Морфологічний аналіз – метод, який застосовується з метою визначення можливих варіантів розв’язання проблеми та забезпечує творчий підхід до її вирішення.

 Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) – метод зменшення виробничих витрат за рахунок непотрібних функцій. Для дітей дошкільного віку він використовується для знаходження відповідей на запитання: «що й навіщо?», «що можна робити з ним?», «чим може слугувати?», «для кого буде чим?». Наприклад: ставимо такі завдання-запитання:

• Чим може бути олівець, грибок, склянка, листок? (Олівець – вказівка, диригентська паличка, жезл, палиця). Проводиться гра «Що й навіщо?», казка «Лісовичок-винахідник».

 • Ігри на системний аналіз: «Чим схожі?», «Що спільного?», «Як взаємопов’язані?». 

Для подолання психологічної інерції, що примушує бачити і творити лише звичне, широко використовуються завдання-жарти з участю гумористичних персонажів, невеликі сюрпризи. Це сприяє створенню позитивного мікроклімату та розкутості. Всі пропозиції та висловлювання дітей оцінюються позитивно.

Завдання вихователя – стимулювати розумову і творчу активність дітей, залучати всіх до гри, послідовно підводити до думки, що правильними можуть бути різні варіанти розв’язку, іноді зовсім несхожі між собою.

Отже, використовуючи теорію розв’язання винахідницьких завдань, ми маємо можливість у цікавій незвичній формі для дітей забезпечувати розвиток їх пізнавальної активності.

 


 


  ***************************************************************************