Вчитель інфо счетчик посещений

Дванадцять місяців


 

 

                                                          Свято Стрітення

Так є, було і буде:

Зима Весну стрічає

Спішиться їй назустріч,

Й від неї утікає.

Чека її й боїться водночас.

Ой Зимонько, не бійся,

Бо твій час минув.

Прийшла пора Весни,

І свято Стрітення

Чекаємо всі ми.

Бо це життя нове іде до нас...

Так було, є і буде повсякчас.

                                                                                         Прокопець М.

Стрітення Господнє

 

          15 лютого (за григоріанським календарем; 2 лютого – за юліанським) – християни східного обряду відзначають Стрітення Господа Нашого Ісуса Христа (Стрітення Господнє).

         Стрітення відзначають на 40-й день після дня народження Ісуса Христа. Урочисто відзначати його почали з кінця V століття.

         В Україні цей празник здавна шанувався. Селяни намагалися не працювати, а стежити за погодою, бо «лютий до березня в гості приїжджає», щоб «на Стрітення зимі з весною зустрітися». Хто кого переборе, то такою вважали, й буде погода до початку березня. Про цей день у народі живе й досі красива легенда. У ній розповідається, що зустрівшись на Стрітення, стара Зима й молоде Літо сперечаються – кому йти, а кому залишитися. Якщо під вечір потеплішає – Літо перемогло Зиму, якщо похолоднішає – навпаки.

         Оскільки за народними переказами, це свято пов’язується з кінцем зими і початком весни, то на Стрітення наприкінці дня сільські дітлахи збиралися де-небудь на пагорбі і починали кликати сонечко, щоб воно «виглянуло із-за гор-гори». Язичники цей день називали «зимобором», позаяк зима боролася з весною. Наші пращури ретельно стежили за погодою. Ясна і тиха погода віщує добрий урожай і роїння бджіл, вітер – погана ознака, відлига – чекай пізньої весни. Казали ще й таке: як на Стрітення півень нап'ється води з калюжі, то жди ще стужі (як нап'ється півень води, то набереться господар біди).

         У церквах України в цей день святять воду і свічки. Такі свічки називали раніше «громичними», тому їх ставили перед образами під час грози, щоб захистити людей і худобу від грому.

         Важливу роль традиційно відігравала й стрітенська вода. Вона мала ті ж цілющі властивості, що й хрещенська. Віруючі, йдучи до церкви, брали з собою нову невживану посудину, наповнювали свяченою водою й зберігали її протягом року. Вона вважалася цілющою: нею натирали на тілі хворі місця, давали пити від «пристріту» або «дання» - хвороб, викликаних «поганим оком». Напровесні, виганяючи худобу в поле, скроплювали її «стрітенницею», а пасічники – бджіл і вулики, щоб не заїдали чужі комахи та не нападав «гнилець» - небезпечна інфекційна хвороба. Це робили протягом року – в кожну першу неділю на молодику.

         Колись, як чумак виходив у дорогу, господар давав йому хліб-сіль і кропив стрітенською водою волів, воза і самого чумака, примовляючи: «Боже тобі поможи!» Як син ішов на війну, батько благословляючи, кропив його стрітенською водою і промовляв: «Боже тебе збережи!». Віра в силу стрітенської води в багатьох людей зберігається й досі.

 

          Стосовно ж погоди, то на Стрітення існує неймовірна кількість прикмет та прислів'їв, що часто суперечать одна одній. Отже:

 

* Якщо під вечір потеплішало, то вважалося, що літо перемогло, а тому — «Зима йде туди, де було літо, а літо йде туди, де була зима».
 * Якщо на Стрітення півень нап'ється води, то хлібороб набереться біди.
 * Якщо на Громницю півень нап'ється водиці, то на Юрія кінь напасеться травиці.
 * На Громницю маєш зими половицю.
 * На Громницю ведмідь буду свою або руйнує, або заново будує.
 * Якщо сонце ясне на Громницю буде, то багато снігу випаде всюди.
 * Як на Громницю день ясний, то буде льон прекрасний.
 * Як на Громницю з дахів ся тече, то зима довго ся приволоче.
 * Як на Стрітення заметіль дорогу перемітає, то корм відмітає.
 * Як на Стрітення капає зі стріхи – не буде з літа потіхи.
 * Як капає зі стріх, так капатиме з вуликів.
 * Ясний і тихий день — на хороший врожай і рій бджіл.
 * Коли на Стрітення відлига — пропаде ще весна надовго.
 * Якщо на деревах іній — вродить добре гречка й бульба.
 * Якщо вранці випав сніг — на врожай ранніх хлібів, коли ж у полудень — зернові будуть середні, а увечері — недорід.
 * На дахах довгі бурульки — стільки ще випаде снігу.
 * На Стрітення повертається птиця до гнізда, а хлібороб до плуга.
 * Як капає зі стріх, то так капатиме з очей (себто повернуться морози).
 * Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна.

 

 

 

Масляна

 

          Масляна символізує проводи зими та зустріч із весною. 

         За церковною традицією тиждень називається сирним або м'ясопусним — через набір страв, які прийнято готувати протягом цього періоду.

Це свято не закріплене за певним днем на календарі, воно відзначається протягом останнього тижня перед Великим постом.

         Масляна поділяється на три частини:

- зустріч у понеділок;

- широкий четвер;

- прощальна неділя.

        За народними уявленнями, господині повинні зустрітися в четвер і добре випити й погуляти.

Вважається, що від цього худоба буде здоровішою. А от прясти на цьому тижні категорично забороняється, бо вважається, що в цьому разі масло буде гірке.

       Дуже важливий етап святкування Масляної — частування тещі, яке відбувається в п'ятницю.

Головна страва на Масляну — млинці зі сметаною, вареники із сиром, гречані млинці на смальці та інша обрядова їжа.

        Останній день Масляної — Прощена неділя. Це суто християнський обряд, за яким не можна постувати з гріхами на душі.

         Після останньої скоромної вечері кожен член родини бере зварене натвердо яйце, об лоба розбиває його. Розбивши таким чином яйце, треба дуже швидко переступити через поріг і вже за порогом з'їсти яйце. А робиться це для того, щоб суворий піст так само швидко минув, як людина через поріг переступила.


 
 
 
 

ВЕСНЯНІ КВІТИ


Весна-чарівниця,
Неначе цариця,
Наказ свій послала,
Щоб краса вставала.
І проліски, і травка,
Й зелена муравка,
І кульбаба рясна,
Й фіалочка ясна —
Всі квіти весняні,
Веселі, кохані,
З-під листя виходять
Од сну зимового
До сонця ясного!
Ті квіти дрібненькі,
Мов дітки маленькі,
Розбіглись у гаю,
Я їх позбираю
В пучечок до купки —
Для мами-голубки!

О. Пчілка


 


 

 

 

ІСТОРІЯ СВЯТА 8 БЕРЕЗНЯ

 

 

       Зараз свято 8 Березня – це ще одна чудова нагода привітати усіх жінок – мам, бабусь, сестер, подруг і коханих!

         Виникло це  свято як день боротьби за права жінок. 8 березня 1857 року в Нью-Йорку зібрались на маніфестацію робітниці швейних та взуттєвих фабрик.


 

 uploads/editor/1924/92799/sitepage_90/file/stor_ya_svyata_8_bereznya.doc